КОНФЛИКТЫ В НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЕ- БОЛЬШИЕ ПРОБЛЕМЫ МАЛЕНЬКИХ ЛЮДЕЙ

К сожалению, конфликты в начальной школе у детей просто неизбежны. Но, чтобы знать, как с ними правильно справляться и не допускать усугубления, необходимо понять причину их возникновения и природу.

Нет такого человека, у которого бы никогда не возникали конфликты. Они могут быть разного характера и разной степени. Но взрослый человек способен их решать, опираясь на опыт, логику и определенные навыки. А вот ребенку справляться с конфликтами очень сложно, так как он не обладает необходимым набором качеств и способностей для правильного разрешения ссоры. Особенно часто конфликты возникают у младших школьников. Это и неудивительно, ведь они сталкиваются с новой, еще неизведанной средой, новым большим коллективом и проходят сложный период адаптации к непривычному режиму дня и большим нагрузкам. Многие дети реагируют на этот процесс негативно и проявляют агрессию.

Надо сказать, что конфликты в начальной школе между учениками стоят очень остро. Это обусловлено несколькими причинами:

- во-первых, дети уже с пятилетнего возраста начинают очень хорошо чувствовать социальные различия между своими сверстниками;

- во-вторых, в младших классах сложные межличностные ситуации возникают из-за гендерного аспекта. Он заключается в том, что до определенного возраста, а именно лет до 11, мальчики и девочки развиваются по-разному, и дети это замечают. Кроме того, в начальной школе девочки учатся гораздо лучше мальчишек.

Конфликты в школе: по обе стороны

Ссоры в младших классах между учениками — это не редкость, а скорее правило. Без них не обходится практически ни одна учебная неделя. Но помимо разногласий между сверстниками, довольно часто случаются конфликты в школе между педагогами, детьми и их родителями. Это может выражаться, например, и в оценках ребенка. Искать причины подобных ссор нужно как в учителе, так и в ученике. Очень часто педагоги предъявляют слишком завышенные требования к детям, равняя всех под одну гребенку. И вместо понимания причин не усвоения материала и помощи, преподаватели, не желая вникать в подробности, не задумываясь, ставят плохие оценки в дневник. Нередко педагоги используют неудовлетворительные оценки в качестве наказания за срыв занятий и за плохое поведение. Неправильное разрешение подобных ссор приводит к тому, что зарождаются новые проблемы, включающие и других одноклассников.

В школе, особенно в начальной, любые конфликты нуждаются в родительском вмешательстве. Но и здесь все не так просто и не однозначно. Что касается разногласий между детьми, то тут сначала нужно дать своему ребенку шанс самостоятельно решить проблему, а в случае обострения ситуации уже вмешаться и помочь. Если речь идет о конфликте с учителем, то здесь обязательно нужно выслушать ребенка, попытаться понять ситуацию. Но спешить с выводами не стоит. Во-первых, потому что дети склонны к преувеличениям, а в условиях периода адаптации так тем более. А во-вторых, нельзя как-либо реагировать, не поговорив с другой стороной конфликта, с учителем. Возможно, все не так, как вам кажется. Во всяком случае, с кем бы у вашего ребенка не возник конфликт в начальной школе, не пускайте все на самотек и не допускайте усугубления ссоры. Все нужно прекратить еще в самом начале.

Очень важно, чтобы кроха с малых лет понимал, что он не сам и родители всегда придут на помощь, он не должен стесняться обращаться за советом к взрослым.

Подробнее на Medkrug.RU:http://www.medkrug.ru/article/show/konflikty_v_nachalnoj_shkole_bolshie_problemy_malenkih_ljudej

РОЗВИТОК УВАГИ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

        Молодший  шкільний вік сприятливий для розвитку уваги. Без достатньої сформованості цієї психічної функції процес навчання неможливий. На уроці учитель привертає увагу учнів до навчального матеріалу, намагаючись утримати її тривалий час, переключає увагу дітей з одного виду роботи на іншу. В порівнянні з дошкільниками молодші школярі набагато уважніші. Вони здатні концентрувати увагу на нецікавих діях, але у них домінує мимовільна увага, тобто вони легко відволікаються на якісь більш вразливіші стимули (шум у класі, події за вікном, тощо). Молодші школярі можуть зосереджено займатися однією справою лише від 10 хвилин (1-2 клас) до 20 хвилин (в 4 класі).

За час молодшого шкільного віку в розвитку уваги відбуваються суттєві зміни, йде інтенсивний розвиток всіх її властивостей: особливо різко (більше ніж в 2 рази) збільшується об’єм уваги, підвищується її стійкість, розвивається вміння переключення і розподілу. Добре розвинуті властивості уваги і її організованість є факторами, які безпосередньо визначають успішність навчання в молодшому шкільному віці. Як правило, учні, які краще навчаються, мають кращі показники розвитку уваги.

Нижче наведемо вправи, які стимулюватимуть розвиток уваги молодших школярів.

Гра «Зайва літера». Надайте дитині аркуш з невеличким текстом (почніть з 5-7 речень, надалі збільшуючи обсяг) та запропонуйте уважно дивитись кожне слово та викреслювати якусь літеру, наприклад, «А». Можете зробити виконання завдання на час, можете у вигляді змагань із дитиною за принципом «хто швидше», одним словом, урізноманітнити гру так, щоб дитині було весело в неї гратись. Інакше ці завдання будуть лише втомлювати дитину та не дадуть бажаного ефекту. Для ускладнення можна водночас дати завдання: якусь одну букву викреслювати, іншу обводити в коло, третю підкреслювати та ін.

Гра «Заборонені рухи». В цю гру можна грати вдвох з дитиною, але веселіше грати з декількома учасниками. Учасники гри утворюють коло. Ведучий оголошує, що всі учасники гри повинні повторювати всі його рухи, крім одного. Як тільки руки ведучого опускаються вниз, всі повинні підняти руки догори, тобто зробити навпаки. Той, хто помилиться, стає ведучим. Є ще варіант цієї гри, коли учасники мають повторювати за ведучим усі рухи, окрім одного, забороненого, той, хто повторить заборонений рух вибуває з гри або стає ведучим (у випадку, коли грають двоє).

Гра «Пошук предмета». Для проведення цієї гри дорослий завчасно готує декілька дрібних предметів: значок, гумку, ґудзик, каблучку та ін. Дорослий пропонує дитині уважно оглянутись навколо, добре запам’ятати обстановку в кімнаті, предмети, які в ній знаходяться. Після цього дитина виходить з кімнати. Дорослий кладе один маленький предмет на видному місці (це місце має бути таким, щоб дитина могла його побачити з висоти свого росту, тобто не класти речі на шафи чи полиці, де дитина фізично не зможе побачити предмет). Запрошуємо дитину до кімнати, де вона має знайти новий предмет.

Виконуючи такі нескладні завдання, ви не тільки гарно проведете час із своєю дитиною, а ще й зробите значний внесок у розвиток її уваги. Слід лише пам’ятати, що ці вправи дадуть результат лише присистематичному виконанні.

РОЗВИТОК ПАМ'ЯТI

Уже у першому класі вчорашнє дошкільня знайомиться з величе­зною кількістю нової для нього інформації, яку слід сприйняти, осмислити і засвоїти. Одночасно малюк потрапляє у незвичні для нього обставини навчальної діяльності, яка дуже відрізняється від його попередньої переважаючої форми діяльності – ігрової. Адаптація до нових умов стане значно легшою для дитини, якщо в неї вже бу­дуть достатньо розвинуті базові інструменти активного пізнання навколишнього світу, а саме: сенсорні здібності і довільна пам'ять.

Пам’ять  - це запам'ятовування, збереження і, пізніше, відтворення людиною власного досві­ду. У пам'яті розрізняють  такі процеси як запам'ятовування, збереження, відтворення і набування. Залежно від мети діяльності пам'ять поділяють на мимовільну і довільну.          

До 6 року життя у психіці дитини з'являється важливе новоутворення у неї розвивається довільна пам'ять. Правда, до довільного запам'ятовування і відтворення малюки вдаються порівняно рідко, коли така необхідність виникає без­посередньо під час їхньої діяльності чи коли цього вимагають дорослі. Проте, саме цьому видові пам'яті відводиться найваж­ливіша роль у майбутньому навчанні в школі, оскільки завдан­ня, що виникають в процесі такого навчання, як правило, вима­гають ставити спеціальну мету запам'ятати. На першокласника насуватиметься лавина нових понять, правил, завдань, інфор­мації, більшість з яких зовсім не будуть яскравими, вражаючими чи цікавими такою мірою, щоб вони могли за­пам'ятовуватися мимовільно. Дитині необхідно буде робити для запам'ятовування свідомі вольові зусилля і використовувати пе­вні способи. А цього можна і слід навчитися попередньо.

У молодших школярів потрібно розвивати усі види пам'яті - об­разну і словесно-логічну, короткочасну, довготривалу і опера­тивну (і тому для усіх цих видів нижче будуть запропоновані розвиваючі ігри). При цьому основну увагу все ж слід звернути на розвиток вміння керувати процесами пам'яті, незалежно від того, на який термін і якого виду матеріал запам'ятовується.

ВПРАВИ НА РОЗВИТОК УЯВИ ТА ФАНТАЗІЇ

1. За допомогою міміки жестів один учень показує іншим дітям задумане слово. Ті намагаються його відгадати, вимовляючи свої варіанти по черзі вголос.

2. Уявіть себе півником, ведмедем, будильником, лікарем…

  Пофантазуйте і покажіть діями, імітацією звуків.

3. Розкажіть казку «Червона Шапочка» навпаки (персонажі добрі міняються зі злими).

4. Гра «Чи таке буває?»

  Учитель пропонує ситуацію. Наприклад: вертоліт летить у небі; миша в дзеркалі живе. Дитина повинна уявити собі цю ситуацію й сказати чи таке буває, про що йдеться. Якщо ситуація суперечлива, то треба дослідити її всім разом і знайти правильну відповідь.

5. Гра «Живий звук»

  Вчитель пропонує описати звук (дощ, дзвоник, скрип дверей). Для цього він запитує гравців: Який він – товстий чи тонкий, широкий чи вузький, добрий чи злий, гострий чи тупий…

6. «Закінчи розповідь»

  Вчитель зачитує початок речення або 2-3 фрази розповіді. Наприклад. Я пішов до ванної кімнати вмитися. Відкрив кран, і тут раптом … Завдання гравців – скласти якомога більше незвичайних та оригінальних варіантів його закінчення.

7. «Буріме»

  Учитель пропонує 2 пари рим – кінцівки чотирьох рядків віршика, причому, рядки можуть римуватися по-різному. Гравцям необхідно скласти початок кожного рядка й отримати власний римований вірш.

8. «Ці три слова обов’язкові»

  Керівник навмання обирає з будь-якої книги 3 слова, а також пропонує гравцям вигадати й розповісти історію, в якій обов’язково фігуруватимуть ці слова. Перемагає той, хто першим вигадає найцікавішу історію.

ВИСНОВКИ

Дитинство є дуже важливим періодом у розвитку людини. У дитячому мозку відбуваються швидкозмінні процеси. Гра – це добровільна, своєрідна діяльність дитини. У грі вона росте, розвивається.

Гра охоплює все: рух, мислення, нові інформації, новий досвід, комунікацію, працю, розвагу, послух правилам, є середовищем для розвитку фізичного, розумового, суспільного, розвитку характеру дитини. Требавизнати той факт, що усуспільнення дитини відбувається у великій мірі завдяки іграм за правилами. Дотримання правил у грі, їх належне розуміння, приходить повільно, має особливе значення у процесі морального розвитку дитини, її закономірного, заснованого на вимогах справедливості мислення, дружнього ставлення до інших. Гра є не лише своєрідною діяльністю але також значимим процесом внутрішньогоперевтілення (Г. Гетцер).

Чимало ігор створили діти. Наші ігри мають риси нашої культури. Отож, ігри мають особливе значення не для однієї дитини чи організованої групи, але й для всього суспільства. Батьки й педагоги повинні постійнопам´ятати слова В. Сухомлинського: "Дитина має справжнє емоційне і інтулектуальне життя тільки тоді, коли вона живе в світі ігор, казки, музики, фантазії і творчості. Без цього вона не краща за зів´ялу квітку”.

Ігровими заняттями можна вивчити все: мову, історію, географію, культуру, техніку та ін. Але найважливіше те, що в ігровій ситуації формується характер.